Асиміляція й розкол русинів-українців Словаччини у контексті нівелювання прав української національної меншини

Даний матеріал з огляду на специфіку сформульованої теми передбачає дві мети дослідження. Перша мета полягає у встановленні природи, причин, напряму та масштабів добровільної асиміляції русинів-українців Східної Словаччини наприкінці XVIII – в першій чверті ХХ ст., а також обумовленої діями держави та подеколи примусової денаціоналізації українців, починаючи з 20-х рр. ХХ ст., — задля якомога точнішого визначення чисельності осіб, які мають східнослов’янське русько-українське етнічне походження. Логічно зумовлена першою, друга мета полягає у коригуванні історичних меж та площі етнічних теренів автохтонного східнослов’янського населення Східної Словаччини. Важливість теми зумовлюється тим, що саме проблема дійсного числа осіб з русько-українським етнічним корінням в сусідніх із Україною прикарпатських державах (Словаччині, Польщі, Румунії) має вирішальний вплив на правосуб’єктність русько-української спільноти там і на дієвість реалізації русинами-українцями індивідуальних прав національної меншини та колективних прав корінного народу. Тому заявлені цілі статті у підсумку сприятимуть засвідченню правомірності претензій русинів-українців Східної Словаччини на статус корінного народу держави з повним обсягом приналежних такій спільноті прав включно із правом на самовизначення.
Завантажити.
Kurinnyi_Asymiliatsiia-rusyniv-ukraintsiv-Clovachchyny

Курінний О. В. Асиміляція й розкол русинів-українців Словаччини у контексті нівелювання прав української національної меншини / Олексій Курінний // Розбудова держави. – 2012. – №1. – С. 154-170.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *